Не виручка, а виторг

Дієслова підозрівати, підозрювати (запідозрювати) означають “припускати, що хтось учинив недобре”. Наприклад: “- Дорогий мій, я давно вже виріс з того віку, щоб мене в чомусь підозрівали” (Григорій Тютюнник), “Його, здається, підозрювали у зраді” (Юрій Смолич). Але в сучасному мовленні цим словам часто надають невластивого значення: “Він не підозрював того, що його “Світлана” (моточовен) уже розвила найвищу швидкість” (з газети). Тут нема кого чи чого підозрювати в чомусь, а тому треба вдаватися до інших українських висловів: гадки не мати (“Не журиться Катерина і гадки не має” – Тарас Шевченко), на думку не спадати (не приходити, не спливати, не навертатися) тощо. “Учителеві й на думку Не виручка, а виторг не спадало, що на таке здатні його учні” (з газети).

Не в “своєму амплуа” також іноді виступають іменник виручка та дієслово виручати. “Останніми днями в нього добра виручка. Серед мідяків і срібла виблискують три золоті п’ятірки” (Анатолій Шиян), “Від продажу овочів та фруктів фермер виручив чималі гроші” (з газети).

Слова виручати, виручити, виручання, виручка передають той самий зміст, що і їхні синоніми визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога, тобто – “виводити (вивести) когось із скрутного чи небезпечного становища (стану); ставати (стати) в пригоді; відвернути лихо, біду.” “Виручили його цього разу прудкі ноги. Втік” (Іван Цюпа), “Виручатимемо друга” (з Не виручка, а виторг розмови).

Коли ж ідеться про торговельні справи, кошти, що їх одержали від продажу чогось, то тут виручка і виручати не підходять, слід шукати інших слів, які є в нашій мові. Це передусім вторгувати, вторговані гроші, виторг: “... не так тим виторгом, мабуть, як тим, що всі його горнята отак малиново гудуть” (Ліна Костенко). Запитувати годиться “У вас який виторг?”, а не “У вас яка виручка?”

Дієслово опановувати теж не завжди застосовують доречно. Візьмімо такі речення: “Транспортники вже опанували додаткові тролейбусні маршрути” (з газети), “Опановують нові родовища” (з радіопередачі). У цих реченнях варто було б поставити слово освоювати Не виручка, а виторг, хоч мовиться, власне, про одне й те ж саме – “робити придатним для використання”. Вживаючись як синоніми, опановувати та освоювати в деяких випадках мають однакову лексичну сполучуваність. Тому можна сказати опанувати професію, справу, зброю, техніку й освоїти професію, справу... Але є тут і відмінності. Так, для опановувати типове поєднання з іменниками мова, наука, майстерність. А освоювати у сполуках з цими словами не трапляється. Та загалом дієслову освоювати властива ширша сполучуваність, ніж опановувати. Освоювати виробництво, випуск, потужності, кошти, землі, родовища й т. ін.

***********************************

Збігатися чи співпадати?

Дієслово збігатися, крім прямого значення, використовується і в переносному – “бути спільним, тотожним; відбуватися одночасно з Не виручка, а виторг чимось”. “Щодо цього погляди Антоновича цілком збігалися з поглядами комбата” (Олесь Гончар), “Яків ловив себе на тому, що його думки про економію збігалися з думками старшого брата” (Михайло Стельмах).

Проте досить часто, надто в усному мовленні, замість збігатисяневиправдано вживають співпадати. “Позиції багатьох депутатів співпадають” (з виступу на сесії парламенту). Це дієслово, яке Борис Антоненко-Давидович назвав недоладним, а Олександр Пономарів – покручем, не фіксує в своєму реєстрі жоден сучасний словник. Не має підстав і перспектив набути прав громадянства в українській літературній мові й дієслово співставляти – невдала калька з російського сопоставлять. Треба пам’ятати, що наша мова виробила словотворчу модель, де префікс Не виручка, а виторг спів- (як відповідник старослов’янському со-) є переважно в назвах осіб, котрі з кимось щось роблять, чи дій, спрямованих на це. Наприклад: собеседник – співрозмовник, сотрудник – співправцівник, содоклад – співдоповідь, сострадать – співчувати. Російські лексеми з префіксом со-, які передають інші значення, перекладаються й іншими відповідниками: соблазнитель – спокусник, сознание – свідомість, соперник – суперник, сопоставлять – зіставляти, порівнювати. Отже, не співставлятифакти, а зіставляти, порівнювати.



До того ж давні українські слова збігатися і зіставляти обросли гніздами похідних: збіг, збіжний, збіжність; зіставлення, зіставний, зіставність.

***********************************

Ненормативні вислови

Ненормативними можуть бути не лише слова, а й сполучення їх, фразеологізми. Кажуть і пишуть: вибачте нас, згідно плану, хворий ангіною і Не виручка, а виторг под. Такі утворення – наслідок впливу граматичної системи російської мови: извините нас, согласно плана, больной ангиной. Як бачимо, тут порушено характерні для нашої мови правила керування (синтаксичний зв’язок, який вимагає, щоб залежне слово було у відповідному відмінку). Ці вислови слід виправити так: вибачте (пробачте) нам, згідно з планом, хворий на ангіну.

Наші засоби масової інформації захоплюються калькованими з російської зворотами залишати когось у спокої (хоч є оригінальний український фразеологізм давати спокій), ставити у відомість (доводити до відома), від нічого робити (знічев’я), моє діло сторона (моя хата скраю), кидатися в очі (впадати в очі), давати добро (давати згоду, схвалювати Не виручка, а виторг, підтримувати, погоджуватися).

Не будь-якою ціною, а за будь-яку ціну. Не під стать, а до пари. Не посторонні люди, а сторонні. Не халатне ставлення, а недбале. Не битком набитий зал, а переповнений. Не в двох словах, а двома словами. Бачити на власні очі, а не власними очима. Факти (приклади) не говорять, а свідчать про щось. Не багато значить, а багато важить. Не зрадити дружині, а зрадити дружину. Не підтвердження цьому, а підтвердження цього. Не на днях, а цими днями. Не з деяких пір, а з деякого часу. Не до цих пір, а досі. Не по мірі можливості, а Не виручка, а виторг в міру сил. Не більше всього, а більш за все. Не зв’язуюча ланка, а сполучна. Не в кінцевому рахунку, а в кінцевому підсумку. Не в честь когось, а на честь. Не для наглядності, а для унаочнення (увиразнення). Не на дому, а вдома. Не в кінці кінців, а зрештою, врешті-решт, кінець кінцем. Не всі бажаючі, а всі охочі. Не підводити підсумки, а підбивати

***********************************

Дотримувати чи дотримуватися слова?

Часом ці дієслова, яких ужито в переносному значенні, плутають. А розрізнити їх неважко.

Дотримувати (синонім додержувати) – точно, без відхилень виконувати, здійснювати що-небудь обіцяне, згадане, потрібне і т. ін. Керує воно іменником у Не виручка, а виторг родовому відмінку. Дотримувати (додержувати) чистоти, тиші, порядку. “На перевозі Максим гостро наказав козакам дотримувати цілковитої тиші” (Іван Ле), “Ви певні, що вони будуть додержувати присяги?” (Іван Франко).

Дотримуватися (додержуватися) – бути прихильником якихось думок, поглядів, планів тощо, керуватися ними в своїх діях. Дотримуватися передових ідей, курсу, класифікації. “Говорила вона їдко, не дотримуючись правил звичайної пристойності” (Юрій Збанацький), “Карташ дотримувався плану Максимова” (Вадим Собко).

А як відповісти на запитання, що поставлене в заголовку? Тільки так: дотримувати (додержувати) слова. “Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає” (прислів’я).

***********************************

Різниця між скоро та швидко

Словники фіксують прислівник скоро в двох значеннях: для вираження Не виручка, а виторг інтенсивності руху, а також у часовому – з відтінком “невдовзі”. У першому він не відрізняється від слова швидко і вживається паралельно з ним. Однак останніми роками у мовній практиці спостерігається тенденція до семантичного розмежування цих лексем. Скоро переважно виступає з часовим значенням (“незабаром”): “Іди ж, стара, юшки дітям навари, бо вже й вечір скоро” (Михайло Стельмах). А швидко – як прислівник, що передає інтенсивність руху: “Коні швидкобігли степовою дорогою” (з газети). Щоправда, іноді контекст дає змогу застосовувати будь-який з двох прислівників: “Хто з усіма добрий хоче буть, той швидко втратить добрий путь” (Іван Франко). Тут без шкоди для змісту можна Не виручка, а виторг замінити швидко на скоро.

***********************************

Прізвище і фамілія

У нашій мові є обидва ці слова, проте значення в них різні. Українське прізвище – це російська фамилия. А фамілія (запозичене з латині) в нас означає “родина”, “члени родини”, “рід”. Похідний від нього прикметник фамільний уживається у сполученнях фамільний герб, фамільний альбом, фамільні цінності і под.

Певну змістову відмінність мають іменники моряк та матрос. Перший з них виражає поняття “той, хто служить на флоті (торговельному, риболовецькому, військовому тощо); людина, досвідчена в морській справі”. “Моряки не помічали хитанини, бо звикли до неї з колиски” (Зінаїда Тулуб), “Внизу стояв моряк у білому кітелі і Не виручка, а виторг в кашкеті з золотим крабом” (Петро Панч). А другий передає значення “рядовий військового флоту; службовець суднової команди в цивільному флоті”. “О, в них було багато дум: може, стануть матросами, поїдуть морем у чужі краї” (Марко Вовчок), “Ти хто? Матрос-зенітник” (Дмитро Ткач).

Дехто вважає за синоніми слова самолюбство та себелюбство. І помиляється. Що таке самолюбство? Це почуття власної гідності, пов’язане з ревнивим ставленням до думки інших про себе, з усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо. Ображене самолюбство, хворобливе самолюбство, тішити самолюбство. Себелюбство – турбота тільки про себе, про свої інтереси; егоїзм. “Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе Не виручка, а виторг на тому, що не позбавлений себелюбства” (Григорій Тютюнник).

***********************************

Питання про питання

Наша мова в радянські часи стала втрачати свою природну якісність через засилля в ній багатьох загальних фраз, універсальних слів, штампованих висловів. Про речі, які треба підтвердити ділом, казали, що вони в центрі уваги, будівельники не споруджували щось, а стояли на трудовій вахті, постійно говорили про певні успіхи, а боролися за високі показники, за виконання плану, за знання; навіть споконвічно мирну хліборобську працю перетворили на суцільну битву – за врожай, за велике молоко, за зростання поголів’я худоби тощо.

Одним з найуніверсальніших стало слово питання (і значеннєво близьке до нього справа). Зловживають ним, виступаючи Не виручка, а виторг на зборах, нарадах, пишучи всілякі ділові папери; численні сполучення з цим словом оканцелярюють мовлення, роблять його штампованим, “дерев’яним”. Як зазначається в навчальному посібнику “Антисуржик”, питання в нас ставлять, зачіпають, порушують, торкаються, розглядають, обговорюють, вирішують; воно важливе, першочергове, складне, злободенне, гостре, заслухане, передане, болюче... На питанні зупиняються, недостатньо реагують на питання, справляються з питанням. До ще більшого оканцелярення мови призводить те, що віддієслівний за своїм походженням іменник питання вживається поряд з іншими такими ж само. Наприклад, вирішення питання фінансування, питання забезпечення розв’язання проблеми.

А часто без лексеми питання можна легко обійтися (і це аж ніяк не вплине на Не виручка, а виторг значення повідомлення), поставивши інші слова: замість речення “Доповідач торкнувся питань розвитку демократії” вжити “Доповідач говорив про розвиток...”; “Хотів би зупинитись на питанні, яке мене найбільше хвилює” – “Хотів би сказати про те, що...”; “Не все вирішено в питанні збереження кормів” – “Не все зроблено, щоб зберегти корми”. І так далі.

Соціальна шкідливість штампів у тому, що народ звикає до них. Тиражовані, повторювані, вони стають елементами суспільної свідомості й за низького рівня критичного мислення, загальної байдужості до культури власного мовлення породжують нові стереотипи. А це виразні ознаки сірості, безликості, бездуховності.

***********************************

Замість міроприємств – заходи

Коли й хто почав запроваджувати в мовлення неоковирне слово міроприємство Не виручка, а виторг, – невідомо, але воно в минулі десятиріччя нерідко з’являлося в діловому листуванні, чулося в доповідях, промовах, у виступах на зборах і виробничих нарадах. Та й нині вряди-годи вигулькне в розмові: “Мусимо щось робити, прийняти (треба вжити) якісь міроприємства...”

Такого слова не було і нема в літературній мові, його наспіх склепали ті, хто не знав нашого лексичного багатства, однак хотів висловити думку по-українському. Відповідником до російських мера, мероприятие, що виражають поняття “сукупність дій або засобів для досягнення, здійснення чого-небудь”, є захід, а в множині – заходи.

Значення загального відношення при слові заходи передають звичайно такі форми Не виручка, а виторг, як щодо, до, для плюс родовий відмінок іменників, а також безприйменниковий родовий відмінок. Причому перші дві належать до найуживаніших. “На комбінаті реалізовано заходи щодо зміцнення трудової дисципліни”, “Міська державна адміністрація вживає заходів до поліпшення соціально-побутових умов інвалідів” (з газети).

Керування з прийменником для має відтінок призначеності: “Розробити план заходів для наведення громадського порядку в мікрорайоні” (з ухва­ли зборів). Прий­менниково-відмінкова форма по плюс місцевий відмінок, що була дуже поширена в часи так званого злиття мов, сьогодні сприймається як стилістична помилка, наприклад: “Партія намітила конкретні заходи по перебудові народної освіти” (з газети). Безприйменникова форма родового відмінка трапляється рідко. Через Не виручка, а виторг свою багатозначність вона менш виразна й прозора: “Вжито відповідних заходів реагування на недоліки в роботі” (з газети).

Отже, при слові заходи склався досить розгалужений ряд варіантного керування. То чи ж варто поповнювати його новими прийменниково-відмінковими формами з прийменником на, типу заходи на виконання постанови? Це типова канцелярська конструкція.

***********************************

Що губимо, а що втрачаємо?

Багато хто не відчуває помилки, вживаючи вислови губити природу, губити час, губити розум, губити пам’ять, губити інтелектуальні сили і под. Проте дієслова губити, загубити не є відповідниками до всіх значень російських терять, потерять. Ці лексеми маємо використовувати тоді, коли вони означають Не виручка, а виторг “втрачати (втратити) конкретний предмет, річ через недбалість, неуважність, неохайність”. Загубити зошит, гаманець з грішми. “Котрий тут у нас школяр губить олівці?” (Іван Франко), “Працював Арапников погано. Був дуже неуважний. Губив матеріали досліджень” (Микола Трублаїні).

Губити застосовують також, щоб передати повільне падіння чогось: “І тільки лози Губили сльози, За всіх одні ридали” (Олександр Олесь). Або виразити ще такий нюанс значення, як “розчинятися (в гулі, шумі, натовпі й т. ін.”: “Хмар було так багато, і вони здавалися такими м’якими, що навіть гудіння мотора (літака) губило серед них свої металево дзвінкі нотки” (Юрій Бедзик).

Якщо йдеться про абстрактні поняття, то мова Не виручка, а виторг закріпила за російським дієсловом терять інші українські відповідники: терять голову – розгублюватися; терять сознание – непритомніти, зомлівати.

Втрачати здебільшого вживається в тих випадках, коли мовиться знову-таки про втрату або шкоду абстрактного характеру. Втрачати ілюзії, надії, спокій, розум, пам’ять, совість, сором тощо. Чи навіть про шкоду матеріальну: “Без води верблюд може прожити десять діб, втрачаючи за цей час майже третину ваги” (з журналу).

Тим-то й наведені на початку цього розділу вислови слід було написати так: знищувати природу, марнувати (гаяти) час, втрачати розум, втрачати пам’ять, втрачати інтелектуальні сили.

***********************************

Незважаючи і не дивлячись

Українська літературна мова чітко розрізняє прийменник дієприслівникового походження незважаючи та дієприслівник Не виручка, а виторг дивлячись із заперечною часткою не. Незважаючи вживається при позначенні явищ, подій, обставин, усупереч яким відбувається дія. Це слово поширене в усіх стилях. “Незважаючи на малесенький вітерець, парило й робилося душно” (Григорій Тютюнник), “Незважаючи на всю складність і суперечливість світових подій, у цілому суспільний розвиток іде до торжества ідеалів миру, демократії і соціального прогресу” (з газети).

В усно-розмовному та художньому стилях хоча й рідко, але трапляються вислови з прийменником попри. Вони передають те ж саме значення, що й незважаючи на. Наприклад: “В очах Насті перемішалися тривога, ніяковість і разом з тим тверда рішучість, яка попри все привела її Не виручка, а виторг сюди” (Семен Журахович). У науковому стилі попри звичайно використовується для того, щоб підкреслити, виділити якусь думку, привернути до неї увагу: “Ядро поеми лишилося стійким попри всі видозміни структурних особливостей жанру в різні часи” (з журналу).

Синонімічні, взаємозамінні вислови незважаючи на і попри урізноманітнюють синтаксис мовлення. Як видно з цих прикладів, при словосполученні з незважаючи на коми ставляться, а з попри переважно ні.

А не дивлячись передусім уживається тоді, коли людина на когось, щось не дивиться, нічого не бачить: “Він ішов навпростець, не дивлячись на людей”; “Хлопчик розповідав про свою хвору матір, не дивлячись мені у вічі”.

Часто Не виручка, а виторг чуємо: “Не дивлячись на погані погодні умови, ми вчасно завершили жнива”, “Дочка виїхала на роботу за кордон, не дивлячись на те, що батьки не дозволяли їй”. Такі конструкції помилкові з погляду лексичних норм. Тут доречно ставити слова незважаючи (адже ні на що ніхто не дивиться!), іноді – дарма що: “Дарма що були погані погодні умови, ми вчасно завершили жнива”.

***********************************

Розмаєний – розмаяний

Розмаєний (прикметник) – з буйною, пишною рослинністю, квітами; уквітчаний: розмаєні луки, розмаєна весна.

Розмаяний. Дієприкметник від розмаяти – розвіяти в різні боки волосся, одяг тощо. “Дівчина, задихана, з розмаяним од довгого й швидкого бігу волоссям, вискочила перед пожежу...” (Борис Грінченко).

***********************************

Не звернув увагу чи Не виручка, а виторг уваги?

Інколи виникає сумнів: у якому відмінку – знахідному чи родовому – ставити іменник біля перехідного дієслова? Звичайно воно керує знахідним відмінком без прийменника (відповідає на питання кого, що): студент прослухав лекцію, учень розв’язав задачу, прозаїк написав твір, затриманий не сказав правду. Але коли присудок виражає заперечення, прямий додаток найчастіше вживається в родовому відмінку: не прослухав лекції, не розв’язав задачі, не написав твору, не сказав правди. Згадаймо слова з відомої пісні: “Ой, не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка”. Цей відмінок означає також, що дія переходить лише на частину предмета: з’їсти хліба, випити Не виручка, а виторг води, тобто не весь хліб, не всю воду.

Тому треба казати: звернув на це увагу і не звернув на це уваги, порушують Закон і не порушують Закону.

***********************************

Не штатський, а цивільний

Читачі цікавляться: чи правильні вислови люди в штатському, громадянський шлюб? Ні, неправильні. Російському прикметникові штатский відповідає український цивільний. Тобто невійськовий. У такому значенні його використовують зі словами одяг, авіація, влада, оборона, професія, фах, служба, будівництво, життя, населення тощо. “То був кремезний хлопець у цивільному костюмі” (Юрій Смолич). Передає цей прикметник і поняття “який стосується правових відносин” (цивільні кодекс, законодавство, право, позов), а також “нецерковний, світський”. На відміну Не виручка, а виторг від церковних бувають цивільний обряд, цивільний шлюб (а не громадянський, як його часто називають).

Прикметник запущений заступає останнім часом інші, більш підхожі для того чи того випадку слова, як це бачимо, наприклад, у газетній статті: “У гуртожитку зовсім запущена виховна робота”. Хоча куди ліпше було б написати: “У гуртожитку занедбано (або занехаяно) виховну роботу”.

Запущеними можуть бути худоба на пасовище, ракета в небо, якась річ у воду (“На запущену принаду накидаються лини” – Платон Воронько), щось гостре – ніж, пазурі – в тіло. Запущені, цебто довгі, відрослі, волосся, борода. Немає потреби тулити це слово у фрази, в яких ідеться про тяжкий стан людини, неохайний вигляд Не виручка, а виторг парку, саду або про кепсько наладнані справи. Тут краще вжити: задавнена хвороба, занехаяний парк (сад), занедбані справи.

***********************************

Заслухати – прослухати – вислухати

Синонімічні в своїй основній суті, ці слова, однак, не тотожні. Заслухати щось виголошене на зборах, засіданнях, конференціях: доповідь, звіт, промову тощо. Прослухати від початку до кінця розділ навчальної дисципліни; стан когось або чогось тощо. Прослухати зведення, лекцію; прослухати хворого, мотор. Обидва дієслова правомірні, але передають різні відтінки змісту. Загальніше в офіційних ситуаціях звучать вислови з лексемою заслухати. Наприклад, планується заслухати... Прослухати стосується переважно завершеної дії.

Дієслово вислухати (наголос на першому складі) має іншу сполучуваність. Використовується воно здебільшого Не виручка, а виторг для характеристики конкретної розмови, спілкування, побутової бесіди. Вислухати співрозмовника; вислухати скарги, вимоги.

***********************************

Трудиться тільки людина

Слово трудитися має вужчу сферу застосування, ніж синонімічне йому працювати. І вживається тільки стосовно діяльності людей. Введене в текст, воно створює відтінок піднесеності: трудитися в ім’я України, трудитися на совість.

Стилістично нейтральне дієслово працювати характеризує роботу як затрату фізичної та розумової енергії на створення матеріальних, духовних цінностей. Доречне тоді, коли йдеться про час, місце, знаряддя праці: (працювати до десятої вечора, працювати в редакції, працювати пензлем), про перебування особи на службі (працювати ливарником у цеху). Вживається з численними прийменниками, які надають йому тонких значеннєвих нюансів: працювати для Не виручка, а виторг кого, чого, на кого...

Це дієслово позначає не тільки роботу людини, а й окремих частин її тіла, органів: працювати руками, ногами, працюють печінка, шлунок. На відміну від трудитися передає також дію машин, механізмів: конвеєр працює справно, ліфт не працює як слід.

***********************************

Стежити і слідкувати

Стежити – багатозначне слово: стежити за грою, стежити за успіхами учнів, стежити за розвитком подій, стежити за повідомленнями, стежити за собою, стежити, щоб ніхто не відстав тощо. Похідні: стеження, обстежити, обстеження, простежувати і под.

Дієслово слідкувати в значенні “стежити” в літературній мові вживається зрідка. Воно має інший зміст: “іти, ходити слідом за кимсь, чимсь”. “Ми слідком за Не виручка, а виторг нею слідкували – іде вона, оглядається, а загледівши, що її доганяють, побіжить” (Марко Вовчок).

Слово завдавати означає “спричиняти, чинити комусь щось неприємне” й сполучається, як правило, з іменниками негативного “забарвлення”: завдавати болю, втрат, жалю, клопоту, мороки, мук, неприємності, поразки, прикрості, скорботи, смутку, страху, суму, тортур, туги, удару, шкоди і т. ін. Не слід плутати його із задавати, основне значення якого – “пропонувати, давати щось для виконання, вирішення або відповіді; влаштовувати щось”. Отже, задавати жару, завдання, задачу, перцю, прочухана, тон, урок, хропака, чосу

***********************************

Знайти те слово, одне-єдине

Які дібрати слова, щоб найкраще висловити думку? Як запобігати помилковому вживанню тих чи тих лексем Не виручка, а виторг? Як уникати невластивих українській мовній традиції зворотів і висловів? Цю тему ”Уроки...” висвітлюють постійно.

Бавовна і бавовник. Бавовною називають пряжу, волокно з рослини. Бавовник – сама рослина. Тому неправильно: посіви бавовни, вирощування бавовни. Треба: бавовника.

Багаточисленний, багаточисельний. Таких слів немає. На позначення великої кількості є прикметник численний.

Слово численний, що відповідає російському многочисленный, не можна змішувати з лексемою чисельний, яка має аналог численный.

Безкоштовний, безкоштовно. Потрібно надавати перевагу словам безплатний, безплатно, що правильніше утворені.

Біжучий нині сприймається як застаріле, хоч раніше було дуже поширене. Замість нього вживають поточний.

Будівельник, будівельний. У складних словах, де перша частина означає “об’єкт будівництва Не виручка, а виторг чи виробництва”, доречно ставити будівник, будівний, як-от: домобудівник, вагонобудівник, машинобудівник, а не домобудівельник, вагонобудівельник. Відповідно домобудівний, вагонобудівний.

Виправдовувати, виправдовуватися. Краще: виправдувати, виправдуватися. Доконаний вид – виправдати (виправдатися).

Відрізнятися. Часом ним користуються в розумінні “характеризуватися певними особливостями”, але без зіставлення з ким-, чим-небудь: “Книжка публіциста відрізняється образним і логічним викладом”. Тут треба: відзначається. Дієслово відрізнятися передбачає порівняння: “Микола вигідно відрізнявся від сварливого Петра лагідною вдачею”.

Іноді неправильно кажуть: відрізнятися між собою замість різнитися. Відрізнятися можна від кого-, чого-небудь, а не між ким, чим.

Впроваджувати – ідентичне російському внедрять. Не плутати з дієсловом запроваджувати, що означає “встановлювати” (російське вводить). “На комбінаті Не виручка, а виторг впроваджують нову технологію”, але “В установі запроваджують новий порядок прийому відвідувачів”.

Втілювати – український відповідник російського воплощать. Не синонімічне дієслову впроваджувати. Приміром, можна сказати: “втілювати в собі”, а також “втілювати в життя”, але неправильно: “втілювати у виробництво” (замість впроваджувати).

Вражати. Має значення “викликати велике здивування або сильні переживання”. Вражені побаченим, вражені прикрою звісткоютощо. А як мовиться про захворювання рослин, людей, більш підхоже слово уражений. Населення уражене радіацією, виноград уражений філоксерою.

Втрачати якість. Таке словосполучення часто вживають, коли йдеться про псування продуктів чи матеріалів через погане зберігання. “Овочі на базі погнили, втратили якість”. Насправді якість не втрачається (речей без якості не буває Не виручка, а виторг), а гіршає, отже, слід говорити про зниження її.

Завдяки.Не рекомендується послуговуватися цим прийменником тоді, коли мовиться про негативні наслідки чого-небудь, за які нема підстав дякувати. Логічним є, скажімо, твердження: “Успіхів здобуто завдяки злагодженій роботі колективу”. Але зовсім нелогічно: “Завдяки простоям підприємство не справилося зі своїм завданням”. Натомість у таких випадках треба вживати слово через або, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв’язку з.

У залежності й залежно. Обидві ці форми ніби паралельні – і перша й друга трапляються в нашій мові, проте природнішим є залежно.

Російське кусочеку різних українських контекстах передають так:

кусочек Не виручка, а виторг хлеба – шматочок хліба;

кусочек мяса – кусочок м’яса;

кусочек мыла – брусочок мила;

кусочек сахара – грудочка цукру;

кусочек ткани – клаптик тканини.

Поліпшити, погіршити рівень. Рівень буває високий чи низький, тому його можна підвищити або знизити. Так і годиться писати.

Понад.Інколи сполучається з дієсловом досягати: “Місячний заробіток досягає понад 250 гривень.” Правильніше: перевищуєабо становить понад...

Порівнюючи.Природно звучить як дієприслівник (якщо воно відповідає російському сравнивая): “Порівнюючи показники нинішнього і минулого років, бачимо рух уперед”. Однак як прислівник (аналогічний російському сравнительно) в сучасній мовній практиці вживається порівняно.

Свідчити. Свідчити можна про наявність або, навпаки, брак чого-небудь, однак коли йдеться про те Не виручка, а виторг, як відбувається щось, до місця буде дієслово показує. Наприклад, “Такі досягнення свідчать про сумлінність і наполегливість школярів”, але “Такі досягнення показують, як сумлінно і наполегливо вчилися школярі”.

Створити. Не плутати з дієсловом утворити. Перше виступає в такому ж самому значенні, як і російське создать, а друге – образовать.

Стійкий.Чуємо часто: стійкий до морозів, стійкий до корозії тощо. Але вистояти можна проти чого, а не до чого. Тому маємо казати: стійкий проти морозів, проти корозії. Так само треба вживати й іменник стійкість.

Суворо.Нерідко використовується для перекладу російського строго. Якщо ж мають на увазі дотримання певних норм, правил, доречніші інші визначення: твердо Не виручка, а виторг, неухильно, точно. “Годувати тварин точноза нормами”.

Схвалювати.Не тотожне ухвалювати. Схвалити – позитивно оцінити що-небудь (російське одобрить), а ухвалити означає “постановити”.

Уявити.Ось фраза: “Щоб уявитизначення (важливість, цінність чи, навпаки, шкідливість) чого-небудь, наведемо такі дані (факти)”. Зміст її хибний. Адже особа, яка збирається наводити певні дані, вже уявляє значення чи характер того, про що веде мову. Тому в її устах природніше звучало б: щоб дати уявлення, наведемо і т. ін.

***********************************

Данський – від назви Данія

Телефонує до редакції читач і каже: “Ось я прочитав у “Хрещатику” за 20 лютого статтю “Тільки реформи виведуть “Київводоканал” на чисту воду”. У Не виручка, а виторг ній двічі вжито слово данський. А що воно означає?”

Цікаве запитання. І найкраще на нього відповість відомий мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів. Він – автор книжки “Культура слова” (вийшла у київському видавництві “Либідь”, 1999 р.), в якій ідеться про це.

“Є в нашій мові, – читаємо, – усталена недоречність у галузі ономастики: замість закономірного етноніма данці, що виводиться (як і в більшості слов’янських мов) безпосередньо від назви Данія (порівняйте норвежці, норвежець, норвежка, норвезький від Норвегія), в роки прискореного наближення української мови до російської запанувала неприродна форма датчани (датчанин, датчанка, датський), запозичена з російської мови, де її походження не цілком з’ясоване. Вигнані колись з Не виручка, а виторг усіх сфер життя слова данець, данка, данський поволі повертаються на сторінки лінгвістичних праць. Їх уже зафіксував “Орфографічний словник української мови” (К., 1975, с. 164 – 165). Варто повернути ці слова й на сторінки газет і журналів, у радіо- й телепередачі, в художні та наукові твори”.

Що й робить “Хрещатик”.

***********************************

Недоречне ”в якості”

“Дякую редакції за “Уроки...” Скажіть мені, хіба можна в українській мові вживати вислів у якості, слово любий з наголосом на другому складі, виключення в значенні виняток, блюдо замість страва, запозичувати замість позичати (гроші), не відмінювати чоловічі прізвища, що закінчуються на -о, прийменник згідно сполучати з давальним чи родовим Не виручка, а виторг відмінком? А саме таке спостерігаю в наших засобах масової інформації. Лілія Діхтяр, Київ, вул. Білоруська, 15-б, кв. 45”.

Мовної неохайності й невправності, шановна Ліліє Іванівно, в практиці деяких ЗМІ, справді, ще багато. На цьому неодноразово наголошувалося в “Уроках...” Мабуть, є потреба докладніше поговорити і про слова та вислови, які Ви назвали в своєму листі.

В якості. Відомо, що російському качество тотожне українське якість. Та це аж ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого-то можна відтворювати в якості когось. Словосполучення типу в качестве депутата (руководителя, воспитателя, инженера, друга) в нашій мові мають відповідники: як депутат (керівник, вихователь, інженер Не виручка, а виторг, друг). А газети, радіо й телебачення нерідко вдаються до “суржикових” витворів: у якості голови, в якості слухачів, у якості гостей тощо. Чув якось фразу: “Віктор Ющенко в якості глави уряду звітував на Верховній Раді”. А чому не сказати грамотно: як глава уряду? Якщо треба надати текстові канцелярського відтінку, то можна ще вживати в ролі, у функції.

Любий(наголос на другому складі). Це слово-покруч також прийшло у рекламу та в ЗМІ із суржику. Під впливом російського любой багато хто каже і пише: любий з нас, любі організації, на любий смак тощо. Такі вислови ненормативні.

Любий(наголос на першому складі) в Не виручка, а виторг українській мові означає “коханий, милий, приємний”. Саме його використовували наші класики й народна творчість. “Ні, любий, я тобі не дорікаю” (Леся Українка). А замість любий(наголос на другому складі) вони завжди вживали будь-який, будь-хто, перший-ліпший, кожний, усякий і под.

Виняток, виключення. Виняток – відхилення від правила, від чогось узвичаєного. У словосполученнях без винятку – не виключаючи нікого, нічого; за винятком – крім когось, чогось. Неправильно без виключення, за виключенням.

Виключення – усунення, унеможливлення, припинення дії. Від нього походить виключний – такий, що поширюється тільки на один об’єкт. Правильними висловами треба вважати такі: виключення зі списку (з інституту, з школи, з організації Не виручка, а виторг), виключне право. Але винятковий випадок, виняткова мужність, виняткові умови, а не виключний випадок і т. ін.

Блюдо – це широка посудина: піднос, таріль. Кажуть: як на блюді, тобто як на долоні. “Увійшла Параска, несучи на блюді печену качку” (Панас Мирний). А продукти, приготовані для споживання, називаються стравами. Тому слід казати перші (другі, треті) страви, а не блюда. “У комбінатівській їдальні завжди смачні страви” (з газети).

Позичати – 1. Брати щось, когось для тимчасового користування в кого-небудь. 2. Давати комусь у борг. “Я йому позичав осі” (Ганна Барвінок).

Запозичати, запозичувати – переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням. “Добрі приклади варто запозичати” (Вадим Не виручка, а виторг Собко). Замінювати дієслова позичати і запозичати одне одним не можна: в них, як бачимо, різні значення.

Українські чоловічі прізвища, що закінчуються на -о, обов’язково відмінюються. Грубі помилки: бульвар Тараса Шевченко, дипломна робота Петра Кузьменко. У таких випадках прізвища слід відмінювати за зразком іменників на -о (Дніпро, батько, дядько).Отже,бульвар Тараса Шевченка, дипломна робота Петра Кузьменка.

Згідно вживається з іменником в орудному відмінку та прийменником з: згідно з домовленістю, згідно з інструкцією, згідно з опитуванням. Буває, що це слово помилково сполучають з давальним або родовим відмінком іменників: згідно повір’ю, згідно планів. Не бажані конструкції типу відповідно з Не виручка, а виторг планами і згідно до планів. Не відповідає сучасній літературній нормі також форма іменників з прийменником у відповідності з (калька з російської мови в соответствии с)

***********************************

Слова, що їх скажуть сьогодні

Вони найніжніші, найласкавіші. Бо ж день такий незвичайний – жіночий. Чоловіки на роботу не поспішають – свято, а, пробудившись ранесенько, гарячково порпаються в пам’яті, шукаючи потаємних отих слів, якими можна передати всю любов, шанобу, повагу до прекрасної половини людства. Але їх завжди чомусь менше, аніж розбурханих почуттів. Так би мовити, дефіцит.

Тому ми вирішили прийти на допомогу сильній половині й поповнити її словниковий запас синонімами та епітетами, котрі треба казати в Не виручка, а виторг урочисті хвилини вітань і поздоровлень.

Квіточка, рибонька, сонечко, пташечка, кохана, рідна і под. – це знає кожен, і тут нам не відкрити Америки. А от чи відомі чоловікам усі пестливі форми імен їхніх коханих та близьких? Щось, звичайно, відомо, але далеко не все. Тож послухайте, спраглі душі.

Алла (грецьке, можливо, від alle – інша, друга, наступна). Аллонька, Аллочка, Аллюся, Аля.

Анастасія, Настасія, Настя (грецьке, від anastasis – воскресіння). Настася, Настаска, Наста, Насточка, Настечка, Настуня, Настуненька, Настунечка, Настунька, Настусечка, Настуська, Настушка, Ната, Натонька, Наточка, Наця; Стася, Стасенька, Стасечка, Стасунька, Стаська; Туся, Тусенька, Тусечка; Ася.

Анжела, Анжеліка (від латинського angelica – ангельська). Анжелонька, Анжелочка, Анжелка; Жела, Желя, Желонька Не виручка, а виторг, Желочка, Желуня, Желуся, Желюся.

Віра (запозичене зі старослов’янської, де з’явилось як калька з грецького імені Pistis; рistis – віра). Віронька, Вірочка, Віруня, Вірунька, Віруся, Вірка, Вірця.

Галина (від грецького galene – спокій, тиша, штиль на морі). Галинонька, Галиночка, Галинка, Галя, Галюня, Галюся, Галюсенька, Галютонька, Галюточка, Галютенька, Галонька, Галочка, Галечка, Галька.

Жанна (від французького жіночого імені Jeanne). Жаннонька, Жанночка, Жаннуся (вживаються і з одним н), Жася, Жасенька.

Зінаїда (з грецької, буквально подібна до Зевса). Зіна, Зінонька, Зіночка, Зінуля, Зінуся, Зінька, Зінця, Зена, Зенка, Зеня, Зенька.

Ірина, Ярина (від грецької eirene – мир, спокій). Іринонька, Іриночка, Іринка, Іра, Іронька Не виручка, а виторг, Ірочка, Іруня, Іруненька, Ірунечка, Ірунька, Іруся, Ірусенька, Ірусечка, Іруська, Ірця; Яринонька, Яриночка, Яринка, Ярися; Рина, Ринонька.

Катерина (від грецьких katharios, katharon – чистий, чистота). Катеринка, Катеринонька, Катериночка, Катруня, Катрунька, Катруся, Катрусенька, Катречка, Катя, Катечка, Катюша, Кася, Касенька, Каська, Касуненька, Касюня.

Лариса (від грецьких Laris(s)а (назва міста) або Larоs (чайка). Ларисонька, Ларисочка, Лариска, Ларися, Лара, Ларонька, Ларочка, Ларуня, Ларуненька, Ларунечка, Ларуся, Ларусенька, Ларусечка, Ларіка, Лора, Лоронька, Лорочка, Лоруня, Лоруненька, Лорунечка, Лоруся, Лорусенька, Лорусечка, Леся, Ляля, Ляленька, Лялечка, Лялюся; Рися, Рисенька, Рисечка, Рисюня.

Ліліана, Ліліяна (можливо, від латинського Lilium – лілія). Ліліанка, Ліліянка, Ліана, Ліанка, Ліна, Ліля, Лілянка, Ляна, Ляня; Яна.

Любов (запозичене Не виручка, а виторг зі старослов’янської, де з’явилось як калька з грецького імені Charis; від сharis – любов). Люба, Любонька, Любочка, Любинка, Любинонька, Любиночка, Любка, Любця, Любуня, Любуненька, Любунечка, Любуся, Любусенька, Любусечка.

Марія (давньоєврейське). Марійка, Марієнька, Марієчка, Марічка, Маруся, Марусина, Марусинка, Марусенька, Марусечка, Маня, Манюня, Манюся, Маша, Машенька, Машечка, Машуня, Муся.

Надія(запозичене зі старослов’янської, де з’явилось як калька з грецького імені Elpis; від еlpis – надія). Надієнька, Надієчка, Надійка, Надя, Надюня, Надюнька, Надюся, Надюсенька, Надюсечка, Надюша, Надюшенька.

Наталія, Наталя, Наталка (з латинської, natalis – рідний). Наталонька, Наталочка, Наталюня, Наталюся, Натальця, Наташа, Ната, Натуся; Тала, Талонька, Талочка, Таля, Тата, Туся Не виручка, а виторг, Тусенька, Тусечка.

Ніна (з грузинської). Нінонька, Ніночка, Нінуся, Нінуля, Нінця.

Олена (від грецьких hele – сонячне світло або helenе – смолоскип). Оленка, Оленонька, Оленочка, Олененька, Оленуня, Оленюся, Оленьця, Оленцуня; Олеся; Ленонька, Леночка, Ленуня, Ленуся; Єля; Ляля, Льоля.

Раїса (з грецької, можливо, від radia – легка). Раїсонька, Раїсочка, Рая, Раєнька, Раєчка, Раюня, Раюся, Райця.

А ось які епітети народ дає нашій жінці: благородна, великодушна, велична, весела, вірна, горда, делікатна, добра, добропорядна, добросерда, доброчинна, енергійна, життєрадісна, завзята, запальна, квітуча, красива, ефектна, ладна, ласкава, люб’язна, мила, милостива, мудра, мужня, неспокійна, ніжна, палка, поетична, показна, прекрасна, приваблива, привітна, пружна, розважлива, розумна, самобутня, свята, сердечна, симпатична, славна Не виручка, а виторг, ставна, статечна, струнка, терпляча, тямуща, уважна, чарівна, чесна, чуйна, чула, чутлива, шаноблива, щира, ясноока, ясночола.

Саме такі жінки оточують нас, чоловіків, сьогодні. А може, й завжди? Тільки ми цього не помічаємо?

Панно, пташко моя! Не соромся, дай рученьку. Ходімо погуляймо!

***********************************


documentbdeqkij.html
documentbdeqrsr.html
documentbdeqzcz.html
documentbdergnh.html
documentbdernxp.html
Документ Не виручка, а виторг